Кожна людина і кожний народ має свої святині. До цих святощів зараховуємо і пошану до матері. Вона дала нам життя, виростила й виховала. Коротке це слово — мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Усе її життя з серця б’є великим невичерпним джерелом безкорислива любов до своїх дітей. Усе її життя — це терпіння, безмежна самопожертва, пробачення провини. Мати... Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина. Мама — це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання й горя. Поняття про щастя, добро і ласку нерозривно пов’язані в нас з образом найдорожчої людини — Матері. А мамина колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні. Вона з нами завжди, з тієї миті, коли ми починаємо відчувати себе. Слово «матір» є символом усіх людських вартостей. Не мав би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло б серце матері. Благословенна ж будь, Українська мати, усюди й завжди! (За Н.Дмитровською).
